![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
В історії відбулось коротке замикання: ідеалом знову є Стаханов, тільки в пуританській обгортці.
* * *
Тут мова про новий безсвідомий ефемізм: злочинці це тепер незручні прошарки населення — біднонта. Відповідно, боротьба зі злочнністю, це, насправді, боротьба з біднотою поліцейськими методами. Ціль — замкнути бідноту в тюрмах і нарешті зробити їх життя економічно вигідним.
До таких висновків приходимо шляхом вивчення тенденцій американської системи покарання. США — країна із набільшою концентраціїєю в'язнів. Особливість американської пенітенціарної системи полягає у тому, що вона приватна і економічно вигідна, саме за рахунок праці в'язнів. Умови їх праці і заробітня плата дуже схожі до тих азіатських фабрик, взагалі американські тюрми досить успішно конкурують з ними. Таким чином, шляхом державної політики, відбувається перерозподіл людей із найбідніших верств наслення в тюрми, і це покривається риторикою боротьби зі злочинністю.
https://en.wikipedia.org/wiki/Prison–industrial_complex
Злочинність — це, у великій мірі, не обєктивний, реальний показник; це, швидше, прямий результат оганізації судочинства, поліції, законодавства. Внизу на графіку коливання абсолютної кількості в'язнів у польських тюрмах. Провали — це амністії, постійний ріст і піки — звичайна робота карних органів. І те і інше — результат політичних рішень, а не об'єктивне відображення росту чи спаду злочинності.
Звісно, це не означає, що злочинів не існує. Питання в тому, як до них ставитись. Тут, по ходу, зачіпаєтья інша тема: атомізація і ставлення до протиправих дій. І справа тут не лише у державі. Чим більш люди атомізовані і розділені, тим у більшій мірі вони схильні сприймати аморальні і протиправні вчинки своїх сусідів як, власне, злочини, і тим сильнішого покарання вони вимагають. Дісно, нікому рідних і друзів не побажаєш тюрми, яку б ганебну річ вони не зробили. Але відставнь між людьми тільки зростає, і так само зростє жорсткість і тривалість тюремних покарань.
Повертаючись до риторики: боротьба з організованою злочинністю, боротьба з нарокоманією, боротьба з тероризмом і навіть боротьба із насильством в сім'ї — це лише прикриття для того, щоб якомога більша кількість людей потрапили за грати. І основна маса цих людей буде належати до найбіднішої верстви населення. Це не теорія змови, це просто самоорганізація нічим не скованого економічного процесу.
В майбутньому нас чекають ГУЛАГи західного зразка. Це стосується не тільки США, це стосується Європи, а можливо і цілого світу, адже американський трафарет зараз є найбільш популярним. А США для Євопи Нільс Крісті взагалі назвав "старшим братом". Цікаво, що він цим мав на увазі.
Відповідями на такі тенденції було би скорочення термінів ув'язнення, впровадження систем медіації, коли жертів дозвляється пробачити злочинця або отримати від нього компенсацію у якомусь виглді, організація неатомізованих общин. Але прогноз негативний.
* * *
Набільший будинок міста символізує його найбільшу цінність. Вигода або купля-продаж головна цінносіть сучасних міст. Прийшли вони на зміну вірі, благородству і знанням.
* * *
Щось мені це дуже сильно нагадує, тільки ніяк не можу згадати що...
* * *
Тут мова про новий безсвідомий ефемізм: злочинці це тепер незручні прошарки населення — біднонта. Відповідно, боротьба зі злочнністю, це, насправді, боротьба з біднотою поліцейськими методами. Ціль — замкнути бідноту в тюрмах і нарешті зробити їх життя економічно вигідним.
До таких висновків приходимо шляхом вивчення тенденцій американської системи покарання. США — країна із набільшою концентраціїєю в'язнів. Особливість американської пенітенціарної системи полягає у тому, що вона приватна і економічно вигідна, саме за рахунок праці в'язнів. Умови їх праці і заробітня плата дуже схожі до тих азіатських фабрик, взагалі американські тюрми досить успішно конкурують з ними. Таким чином, шляхом державної політики, відбувається перерозподіл людей із найбідніших верств наслення в тюрми, і це покривається риторикою боротьби зі злочинністю.
https://en.wikipedia.org/wiki/Prison–industrial_complex
Злочинність — це, у великій мірі, не обєктивний, реальний показник; це, швидше, прямий результат оганізації судочинства, поліції, законодавства. Внизу на графіку коливання абсолютної кількості в'язнів у польських тюрмах. Провали — це амністії, постійний ріст і піки — звичайна робота карних органів. І те і інше — результат політичних рішень, а не об'єктивне відображення росту чи спаду злочинності.
Звісно, це не означає, що злочинів не існує. Питання в тому, як до них ставитись. Тут, по ходу, зачіпаєтья інша тема: атомізація і ставлення до протиправих дій. І справа тут не лише у державі. Чим більш люди атомізовані і розділені, тим у більшій мірі вони схильні сприймати аморальні і протиправні вчинки своїх сусідів як, власне, злочини, і тим сильнішого покарання вони вимагають. Дісно, нікому рідних і друзів не побажаєш тюрми, яку б ганебну річ вони не зробили. Але відставнь між людьми тільки зростає, і так само зростє жорсткість і тривалість тюремних покарань.
Повертаючись до риторики: боротьба з організованою злочинністю, боротьба з нарокоманією, боротьба з тероризмом і навіть боротьба із насильством в сім'ї — це лише прикриття для того, щоб якомога більша кількість людей потрапили за грати. І основна маса цих людей буде належати до найбіднішої верстви населення. Це не теорія змови, це просто самоорганізація нічим не скованого економічного процесу.
В майбутньому нас чекають ГУЛАГи західного зразка. Це стосується не тільки США, це стосується Європи, а можливо і цілого світу, адже американський трафарет зараз є найбільш популярним. А США для Євопи Нільс Крісті взагалі назвав "старшим братом". Цікаво, що він цим мав на увазі.
Відповідями на такі тенденції було би скорочення термінів ув'язнення, впровадження систем медіації, коли жертів дозвляється пробачити злочинця або отримати від нього компенсацію у якомусь виглді, організація неатомізованих общин. Але прогноз негативний.
* * *
Набільший будинок міста символізує його найбільшу цінність. Вигода або купля-продаж головна цінносіть сучасних міст. Прийшли вони на зміну вірі, благородству і знанням.
* * *
Щось мені це дуже сильно нагадує, тільки ніяк не можу згадати що...